Володимир Кальненко - самобутній український художник, ілюстратор, педагог. В його картинах авангардно і романтично поєднано на полотні українські образи і тексти, що характерно для народних картин, експерименти з пропорціями, композицією, неповторний колорит майстра.
Народився ( 21 січня 1944р.) та провів дитинство митець на Київщині, в с. Старі Безрадичі. Вихований бабусею Катрею в справжніх українских традиціях і народному дусі, що навіки глибоко відобразилося на його художньому світогляді.
Рано помітивши малюнки сина вуглиною на стінах, батько віддає його у 1956р. до Республіканської середньої художньої школи-інтернату ім.Т.Шевченка. Наступним етапом формування художника стала в 1965-му Академія Художеств у Ленінграді (де навчався і наш Тарас Шевченко), одна із провідних художніх шкіл у Союзі. Власне як художник українського напрямку Кальненко сформувався у місті на Неві, де він досконало оволодів «академічним рисунком» , але жагуча ностальгія за Україною навіки вписала українську символіку в його полотна (диплом «Гоголь», що засуджувався кафедрою Академії, «Козак Мамай» вплинула на його творчість, серія жіночих образів-портретів). У всьому чужому – людях, місцях він шукав «Україну» ... і знаходив її або створював сам. У себе в майстерні він організовує щотижневі зібрання українців, започатковує у Петербурзі «Тарасову ніч» -- традицію не спати з 9 на 10 березня :«не можна спати в цю ніч, бо проспимо...». Відомі кобзарі, співаки, поети з усього Радянського Союзу приїздили до майстерні-мансарди художника і всю ніч читали життєпис Шевченка, щоденники, «Кобзаря». Примітно, що з 1964р. Кальненко не спить у ніч на 10 березня уже 51 рік і проводить «Тарасові ночі» вже в Києві!
