Бориспільська Публічна бібліотека імені В‘ячеслава Чорновола

Календар подій
Партнери
Тече вода в синє море

Тихо… Лише десь у далечині вода своїми могутніми хвилями несеться назустріч новим пригодам. Вітер весело свище у верховітті дерев. Сонце, мов велика діжа, сяє над землею, даруючи їй свою любов і тепло. Дзвінке щебетання птахів розноситься відлунням по лісу, порушуючи тишу. А вода вже не біжить, а летить все вперед і вперед! Куди тече ця вода? Що зустріне вона на своєму шляху? Як і ця вода наше життя швидкими хвилями несеться вперед з неймовірною швидкістю. І тому потрібно цінувати кожну мить, адже вона неповторна.

Калій Олександра
Фантазія

І сниться Ганнусі сон… Неначе вона потрапила в якийсь  загадковий  і зовсім  незвичайний ліс ,вона  йде по сірій самотній стежинці, а навколо  неї свої потворні  рученята переплели   сірі дерева. Все навкруги якесь сумне  та безбарвне , навіть галявина, на яку  потрапила  дівчинка зненацька злякала її. Не було на ній ні грайливих променів сонця, ні дзвону лісових дзвіночків, ні шелесту трав.  Все навкруги неначе завмерло під дією якихось чорних чар.  Серденько застукало в грудях дівчинки.  Воно ладне було вистрибнути і втекти звідси  від страху…  Аж раптом серед галявини вона побачила покинутий мольберт, на якому був намальований сірим кольором той самий ліс, в якому вона опинилася.  Зажурено виглядали сірі дерева, кущі , трави. Навіть сонечко світило  сірим промінням. Якась дивна  картина. Їй захотілося в мить втекти з цього неприємного загадкового місця.  Що це за ліс?  Що це за малюнок?Куди зник художник? Аж раптом дівчинка відчула під ногою якийсь  дивний предмет. Вона  опустила очі вниз і побачила  серед затоптаної трави  розсипані різнокольорові фарби і пензлик.

Калій Олександра
УКРАЇНА МОЯ

Україно моя, Україно
Серцю мила святая Земпля
В небі пісня луна журавлина
Славить працю, любов і життя

Приспів:

Слався, слався моя
Рідна мати Земля
П'ю з твого джерела
Мудрість, силу, знання
Я вклоняюсь тобі
Сонцю, квітам, росі
Нехай Божа рука
Над тобою зорею сія

Хай квітуть поля золотаві
Колосяться хлібами жита
Слава тим, хто своїми руками
До вершини тебе підійма

Приспів:

Хай пишається наша країна
Хто відроджує, творить добро
Хай во славу живе Україна
Хай радіє Славутий Дніпро!

Галина Писанка

Писанка Галина Філімонівна
Заповіт

Дніпро широкий та ревучий,
По заповіту Кобзаря,
Реве та стогне в хвилі, кручі.
Співає в березні квітучая земля.
Наш рідний батько, батько України,
Ми заповіт твій серцем зберегли,
Із покоління, від родини до дитини,
Через роки-віки в душі з любов'ю пронесли.
Шануймо Українську Солов'їну.
І милозвучну рідну нашу мову.
Велику, дружню, вольную родину.
І материнську ніжну пісню колискову.
Й садок вишневий коло хати.
Любов дівчини з козаком.
І вишиванку, що для сина шила мати.
Дивись Тарас. Душа твоя радіє
За Україну, за своїх дітей, синів.
Бо лише наш народ любити щиро вміє
І все виконує що батько заповів.

Кужель Марина
Жінка –весна.

Кохані, милі - мов весняні квіти.
Щасливі, не забутні і п'янкі.
Душею, серцем завжди не старіти.
Нехай несуть вам щастя всі роки.
Тендітність мрій і сяйво всіх зірок,
Весь Всесвіт без обмежень.
Упевненості уперед лиш крок.
І всіх досягненнь, неймовірних звершень.
Добробуту всім вашим сім'ям, друзям, рідним.
У душах хай мелодія кохання знов звучить.
Життя хай буде завжди лагідним, привітним.
Весна - це жінка, що ніжну мить приносить.

Кужель Марина