Заповіт

Дніпро широкий та ревучий,
По заповіту Кобзаря,
Реве та стогне в хвилі, кручі.
Співає в березні квітучая земля.
Наш рідний батько, батько України,
Ми заповіт твій серцем зберегли,
Із покоління, від родини до дитини,
Через роки-віки в душі з любов'ю пронесли.
Шануймо Українську Солов'їну.
І милозвучну рідну нашу мову.
Велику, дружню, вольную родину.
І материнську ніжну пісню колискову.
Й садок вишневий коло хати.
Любов дівчини з козаком.
І вишиванку, що для сина шила мати.
Дивись Тарас. Душа твоя радіє
За Україну, за своїх дітей, синів.
Бо лише наш народ любити щиро вміє
І все виконує що батько заповів.