Бориспільська міська централізована бібліотечна система

Календар подій
Партнери
Копанка

Було Катрусі років із дев’ять. Як вона вже ходила до бабусі сама. Це день кілометрів зо три. Йшла спочатку лугом. Там завжди місцями було трохи води, тому стежку загачували коренями хріну, буряком, гілками. А навкруги – осока, різнотрав’я і різноквіття, і все таке буйне, високе. Вона ледве виглядала з того кольорового розмаіття.

А далі було справжнє невеличке озерце. Казали на нього – копанка. Але там били джерельця і вода завжди чиста і прозора, як сльоза. Водились в ньому карасики і в’юни. А ще жила справжнісінька чорна черепаха, яка іноді опинялась на суші і тоді Катруся могла з нею поспілкуватись. Черепаха зовсім-зовсім її не боялась. Росли там лепеха і рогіз, жовте латаття трохи очерету, а ще – такі білі, красиві квітки зонтиком на високих бордових ніжках, і інші – низенькі білі пухнасті зірочки схожі на свічки каштанів. Пізніше Катруся дізналась , що це вахта трилисткова, лікарська.

Ніна Габінська
Дві подруги

Дві подруги, Фрося й Ліда
Якось та й зустрілись
На лавочку для бесіди
Любенько усілись.

Не бачились тридцять років
Отож, як ведеться,
Повідають одна одній
Як кому живеться.

Орфографію розмови
Зберігаєм точно.
Щоб образи уявити
Всі могли заочно.

Ліда зразу ж: «В мене доня
Вже ж така красотка –
Скласту ціну їй не можна,
Всьо по моді, чотко.

Бровки зделані шнурочком,
Чистий фарфор зубки,
Подправлені гельом щочки
Подпухлені губки.

Ніна Габінська