Бориспільська міська централізована бібліотечна система

Календар подій
Партнери
«Ес»

Скресни, весно!
Сестро, плесни
Веселіше по воді.
Хай воскресне все небесне,
Перевеслом перелесник,
Мій чудесний перевесник
Зиму перепне тоді.
Ані присне, ні шелесне.
Тільки місяць – наш похресник,
Свідок пестощів краси-
Перестріне ніч над плесом
І розбестить безтілесну.
Скресни, весно!
Воскреси!

Дідух-Романенко Світлана
«Ле»

Лети, мій легеню,
Легкий мій лебедю,
Ой леле, лементу
Злетить левадами…
Лелечим клекотом,
Малечим лепетом,
Далеким шелестом,
Лілейним плескотом
Не будеш згаданим…
Ой леле, ожеледь.
Що серце? Може ледь
Леліти легітно,
Плекати лагідно
Легенди-спогади.
І леденіючи,
Тремтіти вражено:
Не станеш мрією,
Не будеш богом ти,
Зле злегковажений…

Дідух-Романенко Світлана
Доки зростуться шви

Доки зростуться шви -
трохи слабка на ноги.
Боже! сказав: «Живи!»
А не сказав, для чого.
Після страшних судом
доки втрясеться.
в біса складний синдром -
жити без серця.

Дідух-Романенко Світлана
постаріє.

постаріє. викине дзеркало.
висадить маргаритки.
заведе кота, назве Герциним,
буде з ним говорити.
тишу питиме кухликом,
їстиме зацукровану.
колись горіла, тепер тухне
вологими дровами.
До кота – безпородного песика,
Цей буде Єсенін.
Чай у чашці кольору персикового
З айвовим варенням.
Занудьгує, помиє вікно..
Кухликом – тишу.
Жити страшно. А все одно
Вмирати страшніше.

Дідух-Романенко Світлана
Сонця!

Сонця!
вітру липового нахабного
у волоссі скуйовдженому.
у дні млосно-розніжено-звабні
Жінка
нова, свіжа, відроджена.
Пливе
стрімка, стрункА. як стрУнка,
натягнута, тільки б грати.
світ її мережаний візерунками,
душа веснянкувата ,картата.
жінка,
ніжність,
дзвінкоголосся.
степ розкішний квіту неораного.
Сонця!
Вітру
золотокосого.
нехай любить її, непідкорену.
крихку,
тендітну,
беззахисну
перед громом і буревієм.
від бога,
від чорта,
зі слів і сну.
нехай любить,
якщо
вміє.

Дідух-Романенко Світлана