Наша дума, наша пісня не вмре, не загине

Тарас Григорович Шевченко… І через 200 років його творчість спонукає вдивитись у себе й запитати : «Хто я?», «Чим і як живу», «Чи люблю Україну понад усе?»

Геній поета якраз у тому й полягає, що він завжди сучасний, його поезія поза часом. І саме це надихає сучасних митців на творчість. Вони шукають себе, вивіряють в слові Тараса Григоровича своє життя.

Саме з такою людиною звела мене доля. Ірина Олександрівна Скрябіна викладає вокал у київських музичних школах, навчається в аспірантурі. Вона виховує вокалістів - людей , які вміють і люблять співати. Серед її учнів – лауреати й переможці національних і міжнародних музичних конкурсів. Навчаються у Ірини Олександрівни діти з Києва, Борисполя, Бориспільського району. З теплом і повагою згадує педагог роки роботи в нашому районі, колектив Олександра Зюзкіна, педагогів і учнів.

30 років минуло відтоді як вона приїхала до Борисполя з Росії. І закохалася у нову Батьківщину, у її пісні, природу, людей, солов’їну нашу мову.

«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине» - так називався літературно-музичний вечір, який представили бориспільчанам учні Ірини Скрябіної в міській бібліотеці.

На зустріч прийшли пошанувачі поетичного слова та пісні. Ведучою і сценаристом вечора була Маргарита Бойчук, студентка Київського обласного коледжу культури, наша читачка, учасниця літературних заходів бібліотеки. Саме з її ініціативи пройшло минулої неділі музичне свято, присвячене Тарасу Григоровичу Шевченку.

«Цим концертом, я хочу підтримати Україну», - говорить Ірина Олександрівна. Пісні та вірші Шевченка звучали у виконанні учнів, випускників та колег Ірини Скрябіної. Майстерне, художнє декламування поезії Тараса Григоровича подарувала і ведуча.

Зустріч пройшла в теплій, затишній, творчій атмосфері. І мені здалося, що з нами в залі сидів і споглядав за музичним чародійством сам поет, наш Тарас Григорович.

Директор міської бібліотеки Ж.Кручиніна.