До 190-річчя великого українського байкаря Леоніда Глібова

24 лютого 2017 в центральній бібліотеці відбулись літературні читання, присвячені до 190-річчя з дня народження (4 березня 1827 за новим ст.) великого чарівника української байки Леоніда Глібова.

Працівники бібліотеки розповіли користувачам цікаві факти з біографії видатного українського байкаря.

У своєму виступі бібліотекарі пригадали слова Володимира Самійленка, присвячені пам’яті великого байкаря:

І от замовк твій глас, погас огонь ясний,
Що в темному світив околі...
Але не вмре поет у пам'яті людській!
Згадаємо тебе в недоленьці тихій
І в кращий час нової долі!

Користувачі із захопленням зустріли найвідоміші байки Леоніда Глібова, від яких навіть сьогодні струмиться яскравий, виразний світ, що грає всіма барвами життя, дотепним гумором, вражаючим сміхом. Невмираючі байки яскраво виконав давній друг центральної бібліотеки – користувач Валентин Іванович Медведь.

ГЛІБОВ ЛЕОНІД
СОЛОМ'ЯНИЙ ДІД

Щоб Горобців шкодливих настрашити,
Вигадливий Хазяїн взяв
Солом'яного Діда приладнав
Та ще й з лозиною, неначе хоче бити;
Горобчики сміються у кутку,-
Вони, пройдисвіти, дізнались,
Що то химера, не злякались
І шкоду роблять у садку.
- Чи вам обридло в світі жити?
- Озвавсь Пацюк.- Он Дід стоїть.
Лозиною вас хоче бити,
Тікайте швидше, дуросвіти!
- А Горобці кричать:
- Найшов дурних!
Ми бачили ще не таких:
У панському саду стояли генерали
- Та й тим на голову сідали,
А се солом'яник... Не боїмось,
Під носом пурхаєм і сміємось.
Такі Діди і між людьми бувають,
І нічогісінько не помагають;
А час би людям перестать Солом'яного Діла пхать
І тільки горобців смішити;
Тепер не пугалом добру навчать,
Нам треба іншого бажать -
Живого слова правди і просвіти.
1891