До 160-роковин Івана Франка
Нинішній рік багатий на круглі дати в житті видатних українців. 28 травня минає 100 років з дня смерті Івана Франка, а 27 серпня виповниться 160 років з дня його народження. Упродовж 60 років важкого, сповненого великих труднощів і поневірянь життя, а насправді за 40 років творчої діяльності, що проходила у вкрай несприятливих суспільних, матеріальних, побутових і родинних умовах ця людина виконала колосальний обсяг інтелектуальних робіт. І. Франко назавжди збагатив українську культуру й літературу глибокодумними високохудожніми творами. Він однаково успішно і високопродуктивно працював у багатьох літературних жанрах, а також у публіцистиці. Франко—автор фундаментальних наукових праць з різних галузей українознавства, зокрема з шевченкознавства і фольклористики.
Уся творча спадщина Франка ніколи не була видана. Вона ще й досі не досліджена науковцями. За висновками літературознавців, її обсяг перевищує сотню томів. Десятки науковців--- працівників спеціалізованих академічних закладів тривалий час працюють, досліджуючи багатогранний творчий доробок великого українця, написаний українською, польською, німецькою та деякими іншими мовами.
Іван Франко став тим, яким ми його знає Україна і світ, завдяки патріотизму, палкій синівській любові до рідного народу. А також -- величезній природній обдарованості, працьовитості і цілеспрямованості. Він мав абсолютну пам'ять. Ще в юнацькі роки міг прослухати німецькою мовою двогодинну лекцію з усесвітньої історії, а потім слово у слово повторити все почуте.
Можна сміливо стверджувати: наприкінці 19-го, на початку 20-го століть в Україні не було людей, рівних Франкові за обсягом і глибиною знань, силою творчого таланту, аналітичних здібностей і продуктивності. Він був справжнім енциклопедистом і міг би стати окрасою будь-якої з найпередовіших європейських культур.
Але, незважаючи на спокуси зажити заможно і щасливо в одній із багатих західноєвропейських країн, працюючи на її духовному полі, він залишився назавжди вірним Україні і рідному народові. Все свідоме життя служив своєму народові, працюючи на ниві української культури й літератури. Усіма можливими способами все життя невтомно боровся за духовне, національне і соціальне визволення українського народу.
Крім літературної діяльності, франко багато працював у галузі публіцистики. Він був також знаним політичним діячем.
Він багато зробив для того, аби твори українських письменників, які через бузувірську заборону Московщиною нашої прекрасної мови, неможливо було надрукувати в Наддніпрянській Україні, змогли побачили світ у Галичині. Звідти вони нелегально потрапляли у Велику Україну.
Доречно сказати, що могло статися так, що Україна втратила б Івана Франка. Його, ще молодого і недосвідченого, запрошували до свого табору галицькі москвофіли -- зрадники українського народу, агенти царату, запроданці московщини. На превелике щастя, у період болісних ідейних пошуків талановитий юнак познайомився з київським професором Михайлом Драгомановим (брат Олени Пчілки, рідний дядько Лесі Українки), який навернув його до свідомого українства.
Іван Франко--як літератор, публіцист і громадський діяч—дбав про поширення в підавстрійській частині України української національної і державницької свідомості, зробив надзвичайно багато для того, щоб тамтешні русини, бойки, лемки, буковинці, гуцули й закарпатці відчували себе невід’ємною частиною великого, єдиного українського народу. Завдяки невтомній просвітницькій діяльності Франка, його учнів і послідовників у Західній Україні відбувся бурхливий процес національного відродження. Туди на деякий час перемістився центр українського самостійницького руху. Без усього зробленого для України Франком неможливою була б національно-визвольна боротьба галичан, поява січових стрільців, згодом ОУН та УПА.
Іван Франко належить до числа десяти найгеніальніших постатей вітчизняної історії. Він був тим нашим Атлантом, який багато років тримав на собі українське небо. Вічна слава і пам'ять Іванові Франку!
Анатолій КОВАЛЬЧУК,
голова Бориспільського об’єднання
ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка