ЧОРНОБИЛЬ - НАШ БІЛЬ. 30 РОКІВ ПОТОМУ

Спогади Анатолія Устимовича Чабанюка, якими він поділився у 2016- му під час зустрічі зі старшокласниками в Бориспільській міській бібліотеці, присвяченій вшануванню жертв Чорнобильської аварії.

26 квітня 1986 року я заступив у нічну зміну; працював на той час в медпункті аеропорту Бориспіль фельдшером. Пропрацював в аеропорту Бориспіль 34 роки. Денна зміна мені передала, що відбулась якась аварія на Чорнобильській атомній станції. В медпункт за допомогою звертаються перші біженці з Прип’яті.

Десь після півночі я зателефонував до чергового лікаря Міністерства охорони здоров’я в Київ. Доповів про ситуацію в аеропорту, що звертаються за медичною допомогою пасажири, які прибули з міста Прип’ять. Що там якась аварійна ситуація на Чорнобильській АЕС – пожежа на 4-му реакторі, я запитав чергового лікаря Мінздраву: які наші дії в такій ситуації, яка специфічна допомога при зверненні в медпункт, тому що ці пасажири з дітьми.

Мені надали відповідь, що у Мінздраві про це невідомо і розпоряджень щодо цієї ситуації не було. Якщо звертаються за медичною допомогою, залежно від симптомів – симптоматична терапія, тобто болить голова – дати таблетку від головного болю, болить шлунок – теж відповідно дати обезболюючі таблетки і т.д. Більше ніяких рекомендацій від чергового лікаря Мінздраву не одержав.

Згідно своєї посадової інструкції на ранок доповів в санітарно-медичне управління цивільної авіації, яке знаходиться в Жулянах, про дану ситуацію. Через декілька днів у нас в медпункті санепідемстанцією управління цивільної авіації були встановлені спеціальні прилади, які фіксували рівень радіації.

В подробиці нас спочатку не посвячували, тому що не було роз’яснення від Міністерства охорони здоров’я. Але вже в цей період фіксувалось підвищення радіаційного фону. А вже після свят було розпорядження проводити дозиметричний контроль приладами, які нам видавались зі складів цивільної оборони цивільної авіації аеропорту з недоторканого запасу, дозиметри - і розпочалось проведення замірів рівня радіаційного фону по всій території аеропорту.

В медпункті проводились ці роботи медпрацівниками - фельдшерами і лікарями. Дані фіксувались в спеціальному журналі, які на превеликий жаль через деякий час були знищені за вказівкою «зверху». У деяких пасажирів, які до нас звертались, рівень радіації був підвищений, особливо на взутті і верхній частині голови і особливо у дітей, які прибували з Чорнобильської зони.

Мене обурювала ця ситуація в нашій Україні, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС. Я згадав, що у мене по проблемах радіоактивного зараження є відповідна література, з якою я знайомий ще з 1966 року, купивши тоді таку цікаву книгу, з якої я і черпав свої знання про це. В цій книзі було описано про можливі наслідки впливу радіації на організм людини на подальші десятиліття. Були описані характеристики радіоактивних елементів, їх дія на організм людини. Також в цій книзі були подані характеристики всіх радіоактивних елементів, термін їхнього напіврозпаду, на які органи діють і якою може бути загроза для людини через 20-30 років і більше. Це - зростання патології народжуваності, злоякісних пухлин, збільшення серцево-судинних захворювань, неврологічна патологія та інші захворювання. Що і справджується в даний час.

Нам, медпрацівникам, за дозиметричний контроль було виплачено по 30 карбованців премії і про це всі «забули». Про цей «мирний атом», його енергію тільки тепер у всіх країнах стали відкрито говорити, а також і про безпеку на атомних електростанціях. Як будувати безпечними ці електростанції, як можна правильно утилізувати відпрацьоване пальне.

Що ми залишимо майбутнім поколінням? Тому що при аварії на атомній станції йде розпад урану на майже всі елементи таблиці Менделеєва, а при вибуху атомної зброї процес розпаду урану йде повністю, і - відповідний результат. Так що будемо пам’ятати про Чорнобильську трагедію, для її ліквідації були задіяні сотні тисяч Українців, а багатьох чорнобильців вже немає в живих. «Мирний атом» своє робить.

Але, на жаль, без атомної енергетики нам сьогодні не обійтись. Потреба в електроенергії з кожним роком зростає. Через це вчені всього світу працюють над безпекою атомної енергетики. Вишукують розробку і використання все більше альтернативних безпечних видів енергетики.

Пам’ятаймо про ці всі негативи і позитиви, а також про те, яку шкоду принесено Україні аварією на чорнобильській атомній електростанції. Пам’ятаймо про це.
Анатолій Чабанюк