Біографічний портрет «Владислав Городецький – людина-легенда»

5 червня 2018 в міській бібліотеці для користувачів читального залу проведено цікавий захід - Біографічний портрет «Владислав Городецький – людина-легенда». Ще за життя ім’я Владислава Городецького було овіяне легендами, а його дивовижні витвори стали не лише відомими, а й улюбленими. Інтерес до його архітектурної спадщини з плином часу не згасає, бо в ній закладено те, що можна з повним правом віднести до мистецтва самого вищого ґатунку.

В творчому доробку славетного зодчого численні споруди і храми, палаци, маєтки, музеї і мавзолеї, лікарні, виставочні павільйони, заводи і фабрики. У цій неординарній людині органічно поєднувалися тонке відчуття краси, буйна фантазія художника і невичерпна енергія будівничого.

Народився майбутній архітектор Лешек Дезидерій Владислав Городецький (повне ім’я) 4 червня 1863 року в селі Шолудьки Подільської губернії (нині Немирівський район Вінницької області).

З дитинства хлопчик споглядав красу подільської природи та велич маєтків у тих же Шолудьках, Жабокричах, Немирові та інших резиденціях сусідів-поміщиків. Владислав Городецький був талановитою людиною, фахівцем високого класу, чудово знав і вміло використовував архітектурні стилі різних часів і народів.

Впродовж 5 років (1898-1903) він побудував: усипальню баронів Штейнгелів на київському кладовищі Аскольдова могила, мавзолей для графів Вітте на старому Байковому кладовищі, мавзолей для графів Потоцьких, музей Старовини і мистецтв (нинішній Національний художній музей), римо-католицький костьол святого Миколая, два будинки Російського страхового товариства, по вулиці Ярославів Вал в Мавританському стилі Караїмську кенафу, яка збереглася донині і є прикрасою Києва.

Вершиною творчого злету стає власний маєток на Банковій, 10, так званий «Будинок з химерами». Городецький сказав: «Будинок, може, й справді чудернацький, але не буде в Києві людини, котра, йдучи мимо, не зупинила б погляд на його фасаді…»

Тридцять років невтомної праці Владислава Городецького у Києві збагатили столицю унікальними архітектурними шедеврами, а їхньому автору принесли заслужену славу.

Помер Владислав Владиславович Городецький 3 січня 1930 року й похований у Тегерані на католицькому кладовищі.

Людина живе, допоки її згадують. Архітектор Владислав Городецький нагадує про себе спорудами. Він жив в Україні, Польщі, Ірані, живе в гарних будівлях, залишених людям.