Історія бібліотеки
Перша бібліотека в Борисполі з’явилась у 1895 році — тоді при волосному правлінні відкрили громадську бібліотеку-читальню. Книг і газет було небагато, та головне — їх можна було взяти почитати.
Після жовтневого перевороту в 1917 році в Борисполі відкрили справжню бібліотеку для всіх бажаючих. Основу її книжкового фонду склали конфісковані в поміщика Камінського книги — йшли роки ліквідації неписемності. Вже у 20-их роках з’явилась невелика бібліотека, організована Нюрою Малютіною. У 1921—1922 роках в комерсанта Ейдельмана було конфісковано будинок, в якому влаштували клуб. Сюди привезли меблі і чотири підводи книг російської та зарубіжної класики, серед яких чимало книг було іноземними мовами. Проблема була в кадрах — не було бібліотекаря, тому в 1923 році книги передали одній з бібліотек Києва.
В 1930 році в місті відкрився новий клуб — в будівлі маєтку поміщика Трепова. Там же знайшлося місце для бібліотеки. Завідував нею Микола Юхимович Когорець. Цю подію прійнято вважати початком створення районної бібліотеки.
Невдовзі в центрі Борисполя було збудовано цегляний двоповерховий Будинок культури із глядацькою залою на 600 місць та кімнатами для роботи гуртків, а на другому поверсі розмістилася районна бібліотека з великим читальним залом. Штат бібліотеки на той період уже складався з трьох працівників. Крім завідуючого Миколи Юхимовича Когорця, тут працював бібліотекарем Павло Тимофійович Піць, а дітей обслуговувала Варвара Олександрівна Крижова. Через кілька років Павла Піця було заарештовано й звинувачено в тому, що він на полях бібліотечних книг робив антирадянські написи, а в бесідах з читачами критикував політику Йосипа Сталіна. Павло Тимофійович був засуджений Київським обласним судом 10 квітня 1937 року до чотирьох років таборів, з яких він не повернувся.
В 1941 році книжковий фонд налічував близько 35 тисяч примірників книг. Під час окупації фашистськими загарбниками бібліотеку було повністю знищено, а будинок культури пристосовано під конюшню та ремонт машин. Завідуючого бібліотекою Миколу Когорця німці розстріляли. Відступаючи в 1943 році, фашисти спалили і вщент зруйнували Бориспіль, в тому числі й будинок культури.
В переможному 1945 році люди приступили до мирної праці, відбудовуючи зруйноване війною господарство та культуру. 5 жовтня 1945 року надійшло розпорядження Київського обласного виконавчого комітету про відкриття у Борисполі районної бібліотеки. Завідуючою було призначено Оксану Яківну Яцюту, бібліотекарем — Анастасію Степанівну Шульгу. Початком відновлення фонду став пакунок книг, принесених з дому бібліотекарями та три сотні книг, зібраних людьми. У 1946 році Анастасію Степанівну було призначено завідуючою бібліотеки. Вона очолювала Бориспільську бібліотечну систему до 1984 року. Гордістю бібліотеки є пошанування Анастасії Шульги, якій у 2011 році було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Борисполя».
З того ж 1946 року почали виділятися кошти на придбання книг, періодики, на господарські потреби. Єдине, на той період у бібліотеки не було постійного приміщення. Однак вона працювала, зростав книжковий фонд, збільшувалась кількість читачів.
12 червня 1951 року було створено Бориспільську районну дитячу бібліотеку, яку очолила Віра Михайлівна Клименко. Штат тоді складався з двох працівників - завідуюча Віра Михайлівна Клименко та бібліотекар Надія Андріївна Набок. З перших днів роботи бібліотеки всі діти міста стали її читачами, тому що своїх книг ні в кого не було — маленький читальний зал завжди був переповнений, а на абонемент черга читачів інколи стояла аж на вулиці. В січні 1990 року дитяча бібліотека отримала нове приміщення, в якому продовжує працювати й сьогодні.
У 1956 році у центрі міста, в парку, було зведено новий будинок культури. Районна бібліотека зайняла другий поверх: тут був абонемент, читальний зал, книгосховище, методичний відділ. Це була одна з кращих бібліотек області, що стала школою для навчання бібліотечних працівників Київщини, Черкащини, Чернігівщини, базою для відвідування іноземними делегаціями, які вивчали бібліотечну справу Радянського Союзу. В бібліотеці побували гості з Угорщини, Польщі, Англії, В'єтнаму, Асоціація бібліотечних працівників США.
Поряд з організацією бібліотечної роботи в місті, працівники бібліотек на чолі з Анастасією Шульгою вели організаціцні роботи по створенню сільських бібліотек — завдяки цьому в 1977 року кожне село мало свою бібліотеку. Це дало привід для централізації бібліотечної мережі, яка об'єднала районну, дитячу та 37 сільських бібліотек в єдину систему.
У 2004 році відбулася децентралізація бібліотечної системи. Фонди сільських бібліотек передано на баланси сільських рад, а на базі центральної районної, дитячої та бібліотеки-філії мікрорайону «Бориспільський» створено Міську централізовану бібліотечну систему (МЦБС).
Новим важливим етапом діяльності бібліотек міста стала у 2011 - 2012 роках участь та перемога, завдяки ініціативі директорки Жанни Кручиніної, в міжнародному конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до інтернету» програми «Бібліоміст» (партнерська робота Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Фундації Білла та Мелінди Гейтс, Міністерства культури і туризму України та Української бібліотечної асоціації). Завдяки перемозі міська ЦБС отримала 15 нових комп’ютерів з ліцензійним програмним забезпеченням від Microsoft. Це дало можливість запровадити низку нових освітніх послуг та активностей для відвідувачів бібліотеки.
З 1 січня 2021 року рішенням Бориспільської міської ради було створено Бориспільську публічну бібліотеку з відокремленими структурними підрозділами. В жовтні 2021 року Бориспільській публічній бібліотеці присвоєно ім’я Героя України В’ячеслава Чорновола. До Публічної бібліотеки входять три міські бібліотеки та чотирнадцять сільських, які розташовані в межах Бориспільської міської територіальної громади (на правах філій):
- Бориспільська Публічна бібліотека імені В’ячеслава Чорновола
- міська бібліотека для дітей
- міська бібліотека-філія
- Артемівська сільська бібліотека
- ВеликоСтарицька сільська бібліотека
- Глибоцька сільська бібліотека
- Горобіївська сільська бібліотека
- Городищенська сільська бібліотека
- Іванківська сільська бібліотека
- Кучаківська сільська бібліотека
- Лебединська сільська бібліотека
- Любарецька сільська бібліотека
- Малостарицька сільська бібліотека
- Перегудівська сільська бібліотека
- Рогозівська сільська бібліотека
- Сеньківська сільська бібліотека
- Сулимівська сільська бібліотека
Бібліотечний фонд Бориспільської Публічної бібліотеки на початок 2024 року налічує майже 130 тисяч примірників книг. Протягом року бібліотеками громади користуються близько дванадцяти тисяч користувачів, до послуг яких абонементи і читальні зали. Бориспільська публічна бібліотека є центром надання доступу до офіційної інформації, спілкування та громадської активності. Мета — забезпечити право кожного громадянина на безбар’єрне інформаційно-бібліотечне обслуговування. Бібліотека — це комфортний простір для книги та читача, тут цікаво і затишно, є комп’ютери, wi-fi, якими безкоштовно можуть користуватися відвідувачі, зони відпочинку, дитячі куточки.
У бібліотеках громади постійно відбуваються заходи з популяризації книги та читання, влаштовуються зустрічі з цікавими людьми, експонуються виставки українських та місцевих художників, майстрів декоративно-прикладного мистецтва, проходять презентації книг, діють клуби за інтересами. В Бориспільській Публічній бібліотеці імені В’ячеслава Чорновола з 2013 року функціонує медіафакультет «Цифрова освіта», в рамках якого люди поважного віку проходять безкоштовне навчання комп’ютерної грамотності та цифрової освіти. А всіх, хто прагне психоемоційного здоров’я, об’єднав у 2023 році бібліотечний клуб ментального здоров’я «Берегиня». Для реалізації творчих здібностей користувачів в бібліотеках відбуваються мистецькі виставки, заняття з арт-терапії, зустрічі з творчими особистостями. У співпраці з Творчим клубом «Спілка митців Борисполя» в Бориспільській публічній бібліотеці та в міській бібліотеці для дітей проводяться майстер-класи усілякого хендмейду.
Особливою популярністю серед бориспільців користуються творчі зустрічі з письменниками та поетами. Серед гостей — брати Капранови, Анжеліка Рудницька, Зірка Мензатюк, Людмила Охріменко, Антоніна Остролуцька, Василь Литвин, Сашко Дерманський, Людмила Чечель, Ніна Третяк, Михайло Сидоржевський, Інна Ковальчук, Микола Боровко, Світлана Дідух-Романенко, Віктор Женченко, Петро Засенко, Борис Пономаренко, Юрій Буряк, Віолета Кравченко.
Одним з важлих напрямків роботи залишається патріотичне виховання молоді, популяризація літератури з краєзнавства, допомога шкільній програмі. Бібліотеки громади залишаються територією добра, толерантності та єдності. Внутрішньо-переміщені особи (ВПО), які залишили рідні домівки на Сході України і в Криму, учасники АТО, ООС, ветерани повномасштабного вторгнення російської федерації та члени їх родин, люди з особливими потребами знаходять в бібліотеках допомогу і підтримку.
Зарубіжні гості Бориспільської Публічної бібліотеки імені В’ячеслава Чорновола.
Восени 2011 року до Бориспільської бібліотеки завітав мандрівник з Німеччини Пітер Шляй, який мандрує навколо світу за допомогою автостопу. Він провів у Борисполі 2 дні і побачив на власні очі як ми живемо, як працює міська бібліотека. Мандрівник був вражений нашою гостинністю.
В європейських країнах бібліотеки є культурними центрами громади, де кожна людина реалізує своє право на безкоштовне отримання інформації або відпочинок. Саме з метою скористатися Інтернетом та переглянути місцеву пресу до Бориспільської міської бібліотеки у вересні 2013 завітав Віце-президент Євразійської академії телебачення і радіо (EATR), дійсний член Міжнародної академії телебачення і радіо (МАТР) журналіст- міжнародник фін Валерій Хілтунен. За чашечкою чаю відбулась тепла розмова журналіста з бібліотекарями. Проживає пан Валерій у Фінляндії, але вдома буває рідко – його запрошують міжнародні організації та університети читати лекції у різних країнах світу. Того разу він летів до Алмати. До літака був певний час, і пан Валерій вирішив подивитись Бориспіль і завітати до бібліотеки. Він був задоволений тим, що почув і побачив. А почув про наше місто, про видатних людей краю, про діяльність бібліотеки, яка знаходиться в центрі міста, до якої легко дістатися з будь-якого району Борисполя і де створені комфортні умови для роботи та відпочинку відвідувачів. Багато цікавого розповів про культуру і побут країн Скандинавії, Індії, Китаю.
18 квітня 2013 р. в рамках програми "Бібліоміст" до Бориспільської міської центральної бібліотеки завітала директор МЦБС міста Вентспілс Астра Пунпура, представник Латвійської бібліотечної асоціації. За круглим столом із співробітниками нашої бібліотеки,представниками преси, читачами пройшла тепла розмова, в ході якої відбувся обмін досвідом бібліотечної роботи, форм масових заходів з різними віковими категоріями населенням. Супроводжувала латвійську гостю регіональний представник програми «Бібліоміст» Вікторія Рубан. Вентспілс – приморське місто, в якому гармонійно вживаються порт і пляж Синього прапору, місто, яке гордиться своєю мовою, своїми грошима-вентами, яке завжди зустрічає гостей з відкритим серцем. Самому місту 723р., має населення – 38 тис.чол., за 190 км від столиці - Риги.
15 серпня 2013 р. до Бориспільської міської бібліотеки завітали представники Вашингтонського офісу IREX у супроводі представників Київського офісу «Бібліоміст». Директор Бориспільської МЦБС Жанна Борисівна Кручиніна розкрила основні напрямки роботи бібліотеки. Зокрема, роботу інтернет – центру, онлайн-приймальні міського голови, співпрацю з громадськими організаціями та ЗМІ. В інтернет – центрі міської бібліотеки представники IREX поспілкувались з користувачами інтернет – послуг. Гості ознайомились з залами бібліотеки. Цікавим для них було проведення масових заходів, презентацій книг, виставок живопису, літературно-музичних вечорів. Задоволені і вражені теплим прийомом гості залишили стіни бібліотеки.
Гість із Тулузи. 23 серпня 2017 до міської бібліотеки завітав Каміл, який подорожує світом велосипедом, і вже проїхав майже всю Європу. До бібліотеки завітав, щоб скористатись послугами інтернету. Йому дуже сподобалась наша країна. На питання заради чого він подорожує. Каміл зізнався, що пізнає світ через людей, отримує задоволення від нових знайомств. Цього разу він попрямував до Києва, щоб 23 серпня взяти участь у святкуванні Дня Незалежності. Напоїли чаєм, дали печива з собою, поспіклувалися, подарували наш прапорець, зробили фото на згадку...
15 жовтня 2019 року до бібліотеки завітав гість із Німеччини на ім‘я Штефан. На даний момент він подорожує світом. Штефан вирішив на власні очі побачити як живуть люди в різних країнах та чи відповідають інформація ЗМІ дійсності. Він вже відвідав майже всю Європу, Росію і Донбас, попереду - Крим, Ірак, Турції. Штефан подорожує без грошей, він впевнений, що люди скрізь однакові і раді допомогти, якщо їх про це попросити. Штефан занотовував свої враження від зустрічей, записує життєві історії. У нього є мрія - видати колись книгу, в якій він розповість про свою подорож, про такий різний і однаковий світ. Адже світ людяний, прості люди всюди хочуть миру, хочуть дружити і допомагати. Спілкувалась зі Штефаном Катерина Поляруш, мисткиня, користувач міської бібліотеки, зустрічі з якою ми завжди раді.
У вересні 2019 Девід Гонзалез, піаніст і композитор із Лондона, маючи кілька годин до літака, приїхав до міської бібліотеки переглянути мистецьку виставку Світлани Леонтьєвої. Він дав позитивну оцінку побаченому і влаштував мініконцерт, подарувавши нам чарівні хвилини спілкування з класичною музикою.