Бориспільська міська централізована бібліотечна система

Календар подій
Партнери

Фантазія

І сниться Ганнусі сон… Неначе вона потрапила в якийсь  загадковий  і зовсім  незвичайний ліс ,вона  йде по сірій самотній стежинці, а навколо  неї свої потворні  рученята переплели   сірі дерева. Все навкруги якесь сумне  та безбарвне , навіть галявина, на яку  потрапила  дівчинка зненацька злякала її. Не було на ній ні грайливих променів сонця, ні дзвону лісових дзвіночків, ні шелесту трав.  Все навкруги неначе завмерло під дією якихось чорних чар.  Серденько застукало в грудях дівчинки.  Воно ладне було вистрибнути і втекти звідси  від страху…  Аж раптом серед галявини вона побачила покинутий мольберт, на якому був намальований сірим кольором той самий ліс, в якому вона опинилася.  Зажурено виглядали сірі дерева, кущі , трави. Навіть сонечко світило  сірим промінням. Якась дивна  картина. Їй захотілося в мить втекти з цього неприємного загадкового місця.  Що це за ліс?  Що це за малюнок?Куди зник художник? Аж раптом дівчинка відчула під ногою якийсь  дивний предмет. Вона  опустила очі вниз і побачила  серед затоптаної трави  розсипані різнокольорові фарби і пензлик.

Дівчинці  вмить захотілося змінити це жахливе місце, закінчити картину, яка сумно дивилась на неї.  Вона  вхопила пензлик, зібрала  фарби і почала малювати… Жовтою  фарбою  засяяло сонечко  на картині, зігріваючи своїм теплом все навкруги. Вона вмокнула пензлик в зелену, фарбу і вся природа почала оживати: зашепотіли травинки, запахло навкруги хвоєю і зеленим листям. Голуба фарба допомогла Ганнусі передати безмежну небесну голубінь.

Легкими рухами пензлика, ледь торкаючись до різнокольорових фарб, дівчинка вносила різні барви на картину: ось похилили свої стиглі ягідки полуниці, захитали голубими голівками лісові дзвіночки, запахло лавандою, фрезією. І стало чутно:,,Дзинь-дзинь”. Весь ліс злився в одну чарівну симфонію. Заспівав свою пісню соловейко. Дівчинка стояла замріяна… Та все ж чогось їй не вистачало . І вона взяла білу фарбу і намалювала  тендітну хмаринку, з якої полетіли на землю  кришталеві краплинки дощу .  Вони чіплялись на листочках квітів. Такого дива.

Ганнуся  ще ніколи не бачила.  В цих маленьких краплинках , здавалося, поміщався весь світ, намальований нею, з’єдналися тисячі різнокольорових веселок, причулися голоси всіх птахів. Серце Ганнусі застукало голосно-голосно, а в душі росла чиста-чиста радість від якої дівчинка щасливо засміялась і … прокинулась.Ганнуся  довго не могла збагнути, що це був просто сон, в якому вирувала її фантазія. Та дівчинка  щиро вірила в те, що весь світ обов’язково осяє веселка її фантазії.