Танець

В залі погасло світло. Таємничий простір заповнили чарівні звуки музики. Раптом посеред сцени у світлі прожектора спалахнули два тендітних силуети  чоловіка і жінки… Тоді я вперше побачила, як танцюють румбу. Ненароком я стала свідком історії справжнього кохання - чистого, неначе діамант, ніжного , наче пелюстки  троянди, але разом з тим сильного та пристрасного, неначе буря …  Здавалось, що не існує більше двох різних  людей. Своїми   витонченими  рухами  вони  злилися  в єдину постать з одним величезним серцем, переповненим  почуттями. Рухи тіла  передавали всю пристрасть  кохання, відчуття щастя, біль розлуки , надію, що надихає на життя , а очі  повністю поглинали один одного…  Румба здалась мені цілою історію, але  розказаною  не словами, а мовою тіла.

На мить я забула про  всі свої страхи  та проблеми повсякденного життя. Танець став променем сонця, зігріваючим душу.  Я переживала  всі почуття , що охоплювали серця героїв, і  моє серце , неначе розривалось  на частини від емоцій,що переповнювали його. Та ось дві постаті завмерли  в  обіймах  один одного.  В залі запанувала неймовірна тиша… Танець закінчився. Деякий час я заворожено дивилась на сцену і не могла отямитись. Всі глядачі стояли , немов зачаровані невідомою силою. Раптом тишу порушили бурхливі оплески… А я стояла і мріяла  про справжнє кохання, яке  так хочеться зустріти у своєму житті…