Т. Г. ШЕВЧЕНКУ ( УКРАЇНА ВСТАЛА)

Правду ти казав Тарасе –
Україна встала,
У Львові, потім на Донбасі
Гімну заспівала.

Встала, батьку, оживає
Від Сяну до Дону,
«Ще не вмерла» люд горлає
Під церковні дзвони.

Пригодилася сокира,
Гострена дідами,
«Волі нам», до волі – «Миру»,
Ти, Тарас, був з нами.

На могилі, що розрита,
Дух козацький тужить,
По «Небесній Сотні» вбитій
Панахиду служить.

Знову вмилась Україна
Кров’ю та вогнями,
Знов хоронить мати сина,
Ти, Тарас, був з нами.

Не зміліє Дніпр широкий,
В ньому кров повстанча,
Ти вже з нами 200 років
І радієш, й плачеш.

Боремося і поборем,
То ж «Героям – слава»!
Від Чернігова до моря
Україна встала.

Помолись за нас, Кобзарю,
Проси в Бога долі,
Не моли Вкраїні раю -
Попроси лиш «Волі».

І від Дону аж до Сяну
Заживем на ново.
І тебе, Тара,с пом’янем
«Не злим тихим словом».