Світлий геній українського слова – Григорій Квітка-Основ'яненко
З нагоди 240-річчя від дня народження Григорія Квітки-Основ'яненка в бібліотеці-філії відбулися Голосні читання «Світлий геній українського слова – Григорій Квітка-Основ'яненко». Провідний бібліотекар Ніна Бахмат ознайомила відвідувачів з основними віхами життя українського письменника Григорія Федоровича Квітки (його справжнє ім’я), який увійшов в історію української літе¬ратури як зачинатель і перший класик художньої прози.
З метою розкриття краси художнього слова письменника, бібліотекар підготувала для читання повість «Маруся», яка завдяки пісенності швидко й назавжди полюбилася народові. Читали цитати про дівчину з народу – красуню, дуже скромну, богобоязну та порядну. Портретна характеристика Марусі в творі виконана в дусі українського фольклору: «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, брівоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і між ними зубоньки неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані». «Коси у неї як смоль чорнії та довгі-довгі, аж за коліно; у празник або хоч і недільку так гарно їх повбира, дрібушки за дрібушку та все сама собі запліта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вінком, та заквітча квітками, кінці у ленти аж геть порозпуска…». «Сорочка на ній біленька, тоненька, сама пряла і пишнії рукава сама вишивала червоними нитками. Плахта на ній картацька, черчата (пофарбована в червоне)... Хусточка у пояса мережована і з вишитими орлами, і лямівка з-під плахти теж вимережована й з китичками; панчішки сині, суконці, і червоні черевички». «Іде, як павичка, не дуже по усім усюдам розгляда, а тільки дивиться під ноги…».
Автор з великою симпатією зображував простих людей. Він демонстрував високі естетичні можливості української літературної мови, її придатність для розробки серйозних тем в оповідних жанрах, поклав початок розвитку нової української прози, за що Сергій Єфремов назвав його «батьком української прози». Тарас Григорович Шевченко називав його «батьку ти мій, друже». А Іван Франко вважав Квітку одним з перших письменників, який став автором «человеческой повести».
Своїми творами Квітка-Основ΄яненко вчив українців почуттю людської (а отже, й національної) гідності. За це йому вічна шана й подяка.