Ми – Шевченківці!

Наш символ – кетяги калини,
Рушник і пісня, як зоря,
Ми – щирі діти України,
Нащадки горді Кобзаря.
Ми урочисто і натхненно
Говорим : «Справжній патріот!
Ой, як же він любив вогненно
Свій рідний край і свій народ.
Він йшов і падав – піднімався,
Творив і боронив Вкраїну,
З людьми він серцем об’єднався,
За правду, волю й честь загинув.»
Для нас він – мудрість, дух і сила,
Яка завжди живе в серцях,
Яка нам волю проростила,
До істини вказала шлях.
То ж ми, вкраїнські щирі діти,
У ці весняні дні святкові,
Згадавши ясні заповіти
Зведемо п’єдестал любові.
Святі повчання не забудем,
Навіки в серці збережемо,
Любить Вкраїну вірно будем
І слово правди пронесемо.
Твою поезію-скарбницю
Цінує наш дев’ятий клас,
Черпає, як святу водицю,
Бо ти – наш батько, наш Тарас.
Ми любим пісню, творчість, свято,
Ми вишиваєм твій портрет –
Від цього радості багато,
Бо ти – найкращий наш поет.
Сьогодні ми читаєм вірші
Про Катерину, про той сон,
Де бачить мати життя інше,
Щасливе поле й синій льон…
Твої слова збулись, пророче,
Сім’я – і вольна і нова,
Тебе вшановуєм охоче,
Даруєм теплі всі слова.
Сторінки творчості гортаєм,
У мріях ніби оживаєм,
І думка наша ввись летить –
В душі поезія бринить.