Дві подруги

Несмішна гумореска
(почуте ненароком)

Дві подруги, Фрося й Ліда
Якось та й зустрілись
На лавочку для бесіди
Любенько усілись.

Не бачились тридцять років
Отож, як ведеться,
Повідають одна одній
Як кому живеться.

Орфографію розмови
Зберігаєм точно.
Щоб образи уявити
Всі могли заочно.

Ліда зразу ж: «В мене доня
Вже ж така красотка –
Скласту ціну їй не можна,
Всьо по моді, чотко.

Бровки зделані шнурочком,
Чистий фарфор зубки,
Подправлені гельом щочки
Подпухлені губки.

Волос длінний нарастила,
З силіконом груді,
Тонка талія осина,
Як у Голівуді.

Полжелудка і два ребра
Удалить пришлося,
Распродали трохи «добра»
Дорого все, Фрося»

-Ая-яй, це ж без причини
З свої волі горе…
У нас тоже он племінник
З війни: не говоре.

Протез щоки, на милицях,
Їсти не може,
Бо півшлунка знівочили
Осколки ворожі.

Інвалідність, першу групу
Дали йому зразу,
Будем жить тепер укупі,
Виходимо разом.

А що ж ви так проморгали
Ради чого, Лідо?
Своїй дочці помагали
Стати інвалідом?